Благодійна організація
"Лікарняна каса Полтавщини"

Київська область.

22 .05. 2009
В серпні 2008 року за ініціативою профспілкових організацій вільнонайманих та атестованих) працівників ГУ МВС України в Київській області була започаткована обласна благодійна членська організація Лікарняна каса правоохоронців Київщини, до якої входять співробітники МВС України в Київській області..
Розмір внеску від одного члена організації — 20 гривень в місяць.

Лікарня, де готують домашні обіди і щодня печуть свіжий хліб

Але не тільки цим годують хворих. Окрім борщу з пиріжками чи пампушками, на друге дають кашу або картоплю з м'ясною підливою чи з котлетою. На закуску обов'язково компот чи узвар. А на сніданки та на вечері також гаряче, плюс чай з рум'яними теплими пирогами, начиненими капустою, яблуками або іншими якимись фруктами чи овочами.
Читач, можливо, здивується, чи не перебільшую я. Аж ніскілечкі. Головний лікар Переяслав-Хмельницької центральної районної лікарні Володимир Григорович Якименко вже працює тут давно. І він собі не мислить, як можна сидіти склавши руки, спостерігати, що у хворих обіди нікуди не годяться, ліків немає, холодно в палатах. І для того, щоб вилікуватись або й навіть просто вижити, треба залучати до свого лікування родичів, які б носили і одяганки теплі, і обіди домашні.
Володимир Григорович на запитання, чи не гірші стали умови в лікарні у зв'язку з кризою, спокійно і категорично відповів:
— А де ви у нас ту кризу бачили? Її нема і не буде. Одну я вже пережив у 1998 році, коли і ліків не було, і хворі йшли до нас зі своєю білизною, зі своїм шматком сала та буханцем хліба. А "швидка допомога" виїжджала на виклики практично без ліків. Я тоді навчений був на все життя. І тепер нічого подібного у нас повторитись не може. Палати чисті та теплі, білизни досить маємо, подивіться на наші погреби — та там усяких наїдків не на рік хватить.
— А де ж берете їх?

ПАРОСТКИ СТРАХОВОЇ МЕДИЦИНИ

У минулому номері, в публікації «Заклад контрастів», були висвітлені деякі аспекти переяславської медицини. Однак розповідь про місцеву систему охорони здоров’я буде неповною, якщо не згадати діяльність громадської організації «Лікарняна каса».
Ця організація виникла кілька років тому з ініціативи тодішнього міського голови Григорія Сокура. І хоча методи її створення викликали незадоволення і спротив багатьох переяславців, адже їх «вогнем і мечем» буквально заганяли «в щастя», тобто в «Лікарняну касу», засоби потроху забуваються, а результат залишається. А він — цілком позитивний і прогресивний.
Лікарняна каса в Переяславі потрапила «в струмінь» одного з напрямків реформування медичної галузі. Це реформування виявилося неминучою реакцією на незадовільне фінансування державою системи охорони здоров’я.

1. Преамбула

Существующая в настоящий момент неразбериха в украинской системе здравоохранения вызывает недоброжелательное отношение электората к парламенту и правительству, увеличивает внутреннее напряжение между существующими слоями населения, способствует и, буквально, провоцирует коррупцию на всех уровнях государственной службы, приводит к тенизации и криминализации доходов населения, и, следовательно, к ухудшению доходной части бюджета Украины, что не может не сказаться на финансировании собственно самой системы здравоохранения, т.е. замыкается порочный круг.

Результат невмешательства правительства в данную ситуацию создает повод для всевозможных инсинуаций со стороны оппозиции.

Одним із головних напрямів діяльності Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України (ПАП ОВС України, Профспілка) є захист соціально-економічних прав та інтересів її членів.

У той час, коли територіальні й транспортні управління МВС України протягом 2009 року не мали достатнього бюджетного фінансування на витрати, пов’язані із соціальним захистом працівників міліції, профспілкові організації надали 11 341 члену Профспілки матеріальну допомогу на загальну суму 3,89 млн грн. Профспілковими організаціями органів внутрішніх справ України у 2009 році забезпечено путівками на оздоровлення 1394 членів Профспілки − працівників міліції та членів їх родин.

Видео 11.7 Мб: Больные и сами не против платить, если суммы не большие, а лечение гарантированно. Телеканал "Интер"

Общество / №3(54) 23 ЯНВАРЯ

Государство, которое не может предоставить своим гражданам достойный уровень бесплатного медицинского обслуживания, просто обязано устранить все препятствия для развития частной медицины и добровольного медицинского страхования

Уже семь лет Лидия Дяченко работает семейным врачом в 54-тысячном Комсомольске в Полтавской области. В 1998 году Министерство здравоохранения в качестве эксперимента решило опробовать здесь концепцию семейной медицины, которая должна улучшить общие показатели здоровья населения и сделать медицинскую помощь доступнее. По определению Всемирной организации здравоохранения, семейный врач — это дипломированный специалист, который оказывает первичную многопрофильную медицинскую помощь и ведет профилактическую и просветительскую работу в семье. В перспективе семейные врачи должны заменить участковых терапевтов и педиатров, заниматься профилактикой заболеваний, а при необходимости организовывать консультации узких специалистов и диагностику. Пациенты к ним будут прикрепляться по привычному территориальному принципу.

Чем богаче страна, тем больший процент медицинской помощи населению обеспечивает государство. Так, в Германии и Канаде часть госзатрат на здравоохранение составляет 73%, во Франции — 74%, Японии — 72%, в Великобритании — 84%. Некоторое исключение составляют США, где доля государства в общих затратах на здравоохранение составляет 42%. Остальное берут на себя работодатели и население.

В нашей стране доля населения в общих тратах на здравоохранение составляет 75%, в России она равняется 60%, в развивающихся странах с низким уровнем доходов населения — в среднем 53%, с высоким — 33% и, наконец, в странах с развитой рыночной экономикой — 24%.

© 2020 Благодійна організація "Лікарняна каса Полтавщини"