Історія ЛК

Наприкінці 1922 р. було утворено СРСР, а в 1924 р. прийня­то Конституцію СРСР, за якою творення основних законів про працю й охорону здоров'я було віднесено до відання СРСР. Республіканськими органами державного управління соціаль­ним забезпеченням і далі визнавалися республіканські НКСЗ. На союзному рівні органу з такою назвою створено не було, але систему соціального забезпечення на рівні СРСР панівний партії все-таки вдалося створити. На початку 1925 р. при НКП СРСР було створено міжвідомчий орган — Союзна рада соці­ального страхування (СРСС), при НКП союзних республік — республіканські ради соціального страхування.

В XVII—XVIII ст. у промисловості поряд з іншими видами виробництва діяли не тільки казенні, вотчинні, селянські ма­нуфактури, де застосовувалась примусова праця кріпаків, але й мануфактурні підприємства капіталістичного типу з викори­станням на них найманої праці. З розвитком капіталізму зрос­тає кількість найманих робітників, особливо після скасування кріпацтва (1861 p.). У 90-ті роки XIX ст. в царській Росії на підприємствах великої промисловості працювало більше 1 млн 200 тис. робітників.

Після жовтневого (1917 р.) перевороту більшовики, які при­йшли до влади під популістськими гаслами, відмовилися від загальнолюдських цінностей і почали насаджувати цінності одного класу — пролетаріату, який, як показала історія, не мав до них ніякого відношення. Заперечуючи еволюційний шлях розвитку, правляча партія приступила до соціальних експериментів революційними методами. Систему соціального страхування та забезпечення, що склалася в царській Росії, змальовували тільки чорними барвами і в короткі терміни її було повністю зруйновано. Більшовики почали вибудовувати власну державну систему соціального забезпечення.

До 1921 року в Полтаві працювала "Полтавская Общегородская больничная касса", яка була закрита "ввиду принудительного огосударствления больничных касс"

Лікарняна каса Полтавщини зареєстрована 15 квітня 2003 року - Свідоцтво про державну реєстрацію №90.

Включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - Довідка №19/2147.

Організація є неприбутковою - довідка про взяття на облік платника податків від 10 червня 2003 року № 3289.

Статут організації зареєстровано Полтавським обласним управлінням юстиції 25.03.2003 року, Зміни та доповнення, затверджені конференцією благодійної організації "Лікарняна каса Полтавщини" (протокол від 11.06.2009 року), Погоджено Головним управлінням юстиції в Полтавській області  - Наказ "375/5 від 17 серпня 2009 року.

ВСЕРОССИЙСКИЙ ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНЫЙ КОМИТЕТ

ДЕКРЕТ

от 22 декабря 1917 года

О СТРАХОВАНИИ НА СЛУЧАЙ БОЛЕЗНИ

I. Общие положения

1. Действие сего положения распространяется на всю территорию Российской Республики и на всех лиц без различия пола, возраста, вероисповедания, национальности и рас, занятых по найму во всех отраслях труда (как-то: фабрично - заводского, горнопромышленного, ремесленного, строительного, торгово - промышленного, транспортного, сельско - хозяйственного, лесопромышленного, рыбопромышленного, домашней промышленности, личных услуг, лиц свободных профессий и пр.). 

СТОЛЫПИНПРОГРАММА РЕФОРМ П.А.СТОЛЫПИНА

В 2 томах

(Источник: Положение пролетариата России. Указатель литературы. Выпуск II. М., 1972, 284 с.)

Глава XI. Страховое обеспечение; взаимопомощь

Виникнення і подальший розвиток обов'язкового медичного страхування й страхової медицини в Україні як системи сягає середини XIX сторіччя і проглядається через призму тодішнього державного устрою країни , коли в царській Росії 26 серпня 1866 року у зв'язку із настанням епідемії холери було прийнято тимчасове положення, згідно з яким власники фабрик і заводів зобов'язувалися організовувати для своїх робітників лікарні (із розрахунку 1 ліжко на 100 осіб). Це й поклало початок формуванню так званої фабрично-заводської медицини, у тому числі в Україні.

В.Д. ПарійТе, що країні потрібна страхова медицина, сьогодні вже не викликає сумніву. Дискусії відбуваються лише навколо шляхів формування системи страхової медицини та термінів її введення. Держава може досить довго стояти на порозі реформ, заглядаючи у світле майбутнє, та пацієнтам надійна підтримка потрібна вже сьогодні. Кожен день «не прийнятих рішень» означає не лише відстрочку реформ – для багатьох людей це втрата надії на допомогу.