Дім та сім'я

Діти з проблемною поведінкою

(активне реагування)

Характерні ознаки

емоційно-вольових

проявів

Типові характеристики у навчальній

та ігровій  діяльності

 

Корекція та підтримка

- агресивність;

- упертість;

- жорстокість;

- конфліктність;

- гнівливість;

- нестриманість;

- непосидючість;

- галасливість;

- імпульсивність;

- вразливість;

- підвищена

комунікативність;

- висока навіюваність;

- демонстративність.

- метушиться, викрикує;

- відволікається;

- провокує конфлікти;

- активно відстоює себе;

- негативно оцінює інших, заважає;

- не витримує дистанції з дорослими;

- вимагає кращої оцінки або похвали;

- невисоке зосередження та низький контроль послідовності, нерівномірності дій залежить від присутності дорослого;

- неохайність при виконанні завдання;

- рухи в роботі розмашисті, неточні;

- віддає перевагу рухливим іграм;

- не дотримується правил гри, часто встановлює  свої правила та вигадує свої ігри;

- непорозуміння вирішує з позиції сили;

- не усвідомлює своїх помилок;

- не дотримується черги.

- установлення довірливих та близьких стосунків;

- давати систематичні доручення для організаторської діяльності;

- доручені завдання виконувати поетапно;

- об’єктивно ставитися до успіхів та досягнень дитини;

- невербальна та вербальна підтримка тільки позитивних вчинків;

- ізоляція дитини на момент агресії;

- не фіксувати уваги навколишніх на агресивних тенденціях;

- установити заборону на агресивні дії;

- проступки розбирати індивідуально і тільки за спокійних умов;

- для регулювання самооцінки перевести у старшу групу;

- активна участь у різних видах художньої самодіяльності та творчих іграх;

- створити оптимальні умови для розвитку творчих здібностей.


Діти з проблемною поведінкою

(пасивне реагування)

Характерні ознаки емоційно-вольових проявів

Типові характеристики у навчальній та ігровій діяльності

Корекція та підтримка

- нерішучість;

- виражена сором’язливість;

- плаксивість;

- часті соматичні  скарги;

-  перевага негативних емоцій;

- знижений тон пережи-вань та емоційного вираження;

- тілесна млявість;

- зниження інтересів та сили вираження;

- невпевненість;

- незібраність та напруженість у позі;

- тихий голос, іноді порушення звуковимови;

- уникнення тілесного контакту;

- можливе кусання нігтів, губ;

- після невдач довго залишається емоційно пригніченим.

- низька продуктивність у роботі;

- боїться нових справ;

- під час виконання завдань – напруженість скованість.

- після позитивного стимулювання виражений «комплекс пожвавлення»;

- схильність до дрібних малюнків, зменшених букв, знаків;

- мало насиченість та кольорова невиразність у малюнках;

- виконання письмових робіт краще ніж усних;

- невисока ініціативність;

- віддає перевагу спілкуванню з молодшими дітьми;

- уникає конфліктних ситуацій;

- у разі конфлікту – пасивний, плаче і тікає;

- в іграх задовольняється незначними другорядними ролями;

- при невдачах або зауваженнях «виключається» із процесу, починає плакати;

- майже не звертається за допомогою;

- страх усамітнення.

- потребує стимулювання у різних видах роботи;

- зазначати всі позитивні результати, «промахів» не  помічати;

- завдання й доручення не давати зненацька

- уникати доручень з елементами вираженого лідерства та спілкування;

- завдання ускладнювати поступово, тільки після виконання попереднього;

- для позитивного самоствердження переводити у молодшу групу;

- максимальна доброзичливість та лагідність у стосунках;

- потребують повторної інструкції, допомоги показу, навчання;

- лише позитивне вербальне та невербальне стимулювання;

- забезпечення звичних умов та обстановки;

- створити оптимальні умови для розвитку творчих здібностей.

http://www.content.net.ua/registration/index.php?id=3464