Благодійна організація
"Лікарняна каса Полтавщини"

Леонід Куроєдов: «Ми готуємося до реформи в охороні здоров’я»

Леонід Куроєдов: «Ми готуємося до реформи в охороні здоров’я»28 вересня голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Леонід Куроєдов провів прес-конференцію на тему: «Охорона здоров'я Полтавщини: проблеми та перспективи розвитку».

-Ви бачите хоч якесь «завтра» в охороні здоров'я?

-Протягом двадцяти років галузь охорони здоров’я залишається найбільш занедбаною. Ми багато говоримо про необхідність реформування охорони здоров’я, але воно не відбувається. За цей час у нас змінилося багато міністрів. Скажу відверто, у більшості міністри не мали впевненості у реформуванні галузі. Пам'ятаю, як Юрій Спіженко сказав, що нам потрібен новий господарський механізм. Багато було суперечок, але з часом всі зрозуміли, що іншого шляху немає.
Сьогодні мотивації до праці у медичних працівників немає. За перше півріччя 2010 року середня заробітна праця в лікувальних закладах міста Полтави склала 1282 грн. Середня заробітна плата лікаря становить 1759 грн., медичної сестри – 1228 грн. Медична сестра, яка ще не має трудового медичного стажу, отримує тільки 888 гривень.
Не вистачає коштів для забезпечення потреб лікарняних закладів. У нинішньому році на поточний і капітальний ремонти приміщень 4-ї міської лікарні Полтави, якою я керую, коштів не виділено. З необхідних для лікарні двадцяти медичних автомобілів маємо лише десять. Вони вже їздять понад 10 років, використали свій ресурс, тому потребують ремонту. А на місяць на запчастини можна використати не більше 200 гривень.
Виходом із цієї ситуації є запровадження медичного страхування. На це вказує й світовий досвід – у більшості розвинених країн медична галузь фінансуються не тільки державою, а й її громадянами. Існують різні системи охорони здоров’я. Ми їх вивчили. Було підготовлено кілька законопроектів про застосування медичного страхування, проте законом України жоден з них не став.
Проблема реформування галузі мене як лікаря дуже турбує. Думаю, що реформування охорони здоров’я неможливе без її демократизації, залучення лікарів до процесу управління. У Німеччині, наприклад, є палата лікарів, в якій зареєстровані всі лікарі країни. Саме лікарі попередньо дають оцінку законопроектам, що стосуються медицини та вносяться на розгляд парламенту. Якщо палата лікарів не завізує той чи інший законопроект, він законом не стане.
У нашій державі все вирішується наказами міністерства. Днями надійшов наказ про загальну диспансеризацію населення. Це хороша справа, але для того, щоб її виконати потрібні кошти, а їх немає. Лікарю додасться значне навантаження до роботи, а рівень зарплати залишиться незмінним. Покажіть мені будівельника, який безкоштовно покладе хоч одну цеглину. Такого не знайдете.
Думаю введення медичного страхування зніме проблему хабарництва в медицині.
Населення має бути обізнаним, які потреби охорони здоров’я і наскільки вони профінансовані, куди витрачаються кошти. У 4-й міській лікарні на спеціальному стенді для відвідувачів розміщена інформація про бюджет лікарні, його видаткову частину. Значну частину коштів спрямовуємо на ліки. Адже наше головне завдання – лікувати людей. У нас сьогодні практично знята проблема забезпечення ліками пільгових категорій громадян.
Багато хто вважає, що медичне страхування – це мана небесна. Ось воно прийде, і все зразу зміниться на краще. Це не так. Потрібен час на його підготовку. У Німеччині почали запроваджувати медичне страхування ще з 1887 року, коли Бісмарк підписав відповідний закон. У нас до Жовтневої революції були лікарня каси. Потім держава почала втручатися в їхню діяльність, і лікарняні каси зникли. Медицина стала безкоштовною. З часом люди до цього звикли. Тому сьогодні дуже складно змінити їхню думку. Медицина може буде безкоштовною тільки за умови, коли бюджет повністю задовольнить її потреби. А це неможливо. Тому без реформування галузі не обійтися.
Я депутат обласної ради двох скликань. У 2004 році за моєї участі було засновано обласну благодійну організацію «Лікарняна каса Полтавщини» за аналогією лікарняних кас Німеччини, Польщі, Естонії. Її основне завдання - лікувально-діагностичне забезпечення її членів за рахунок накопичених коштів. Члени цієї організації об’єдналися, щоб захистити одне одного. Адже вартість ліків постійно зростає, і не кожен має змогу їх придбати, коли захворіє. Починали з 5 гривень внесків щомісяця. Сьогодні внесок у «Лікарняну касу Полтавщини» становить 20 гривень. Організація нараховує понад 30 тисяч членів. Вона дійсно допомагає. Для прикладу, за минулий рік «Лікарняна каса Полтавщини» надала фінансову допомогу Семенівсьому району на суму, яка становить 63% від виділених з районного бюджету коштів на медикаменти. По Котелевському району ця цифра становить 49,7%, по Шишацькому – 33,6%, Козельщинському – 30%. «Лікарняна каса Полтавщини» застрахувала своїх членів на випадок лікування в місті Києві. Організація працює прозоро і чесно.
Хотів би зазначити, що однією з умов реформування охорони здоров’я є запровадження сучасних інформаційних технологій. За підтримки Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації та управління охорони здоров’я Полтавського міськвиконкому в Полтаві впроваджується медична корпоративна мережа. Почали з 4-ї міської лікарні – це дві поліклініки і дві амбулаторії. Сьогодні здійснюємо електронний реєстр аналізів, прийому хворих, викликів лікарів. Працює електронна реєстратура, яка проводить запис на прийом до лікаря по телефону. Це дуже зручно для пацієнтів, дозволяє уникати тривалого очікування в чергах. До цієї мережі вже приєднана 3-тя міська лікарня, на черзі – 2-га та управління охорони здоров’я міста. В наступному році до мережі плануємо під’єднати решту міських лікарень, станцію швидкої медичної допомоги. Думаю, це стосуватиметься й обласних лікарняних закладів. Потрібно розробити та прийняти відповідну обласну програму, що дасть змогу поступово вивести інформаційну корпоративну мережу на обласний рівень, приєднуючи до неї медичні заклади міст і районів області.
Все те, про що я сказав, є свідченням того, що ми готуємося до реформи в галузі, до медичного страхування. Знаю, що в Україні розробляються пілотні проекти по реформуванню галузі, які будуть впроваджуватися за фінансової підтримки Світового банку. Сподіваюся, щоб наша область буде в числі перших, кому довірять реалізацію завдань реформи.

-Скільки коштуватиме інформатизація медичних закладів області?

-Точно не скажу, але знаю що це будуть значні кошти. В Дніпропетровській області така програма коштувала, якщо не помиляюся, близько 15 мільйонів гривень.

-Яка зараз ситуація в області щодо захворювання на ГРВІ? Чи планується якась кампанія щодо профілактики захворювання?

-Сьогодні на засіданні профільної комісії обласної ради ми розглядали проект обласної Програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2010-2015 роки. Думаю, що сесія затвердить цю програму, яка сприятиме зниженню рівня захворюваності населення на інфекції засобами імунопрофілактики, розвитку імунології. Звичайно, ми насторожені підвищенням захворюваності на ОРВІ. Втім, вже маємо досвід боротьби з епідемією грипу. Зокрема, по залученню додаткових ліжок на випадок ускладнення епідемічної ситуації.
Під час минулої епідемії грипу уряд Юлії Тимошенко надав областям дієву допомогу у подоланні епідемії, лікуванні хворих. Було закуплено і направлено в лікарні дихальні апарати, які вкрай потрібні у щоденній робот, медпрепарати. Сьогодні можемо більш впевнено очікувати епідемію, бо є необхідний запас ліків, таблеток «Таміфлю», лікувальне обладнання.

-Щодо вакцинації. Кого необхідно прививати в першу чергу?

-Наше населення відчуває певний страх перед вакцинацією. Тому проводити її складно. Особисто я впевнений, що людина не може бути не вакцинованою. Її потрібно захистити від інфекційних захворювань. Дітям треба робити щеплення 100-відсотково. Для цього необхідно проводити роз’яснювальну роботу з батьками, переконувати їх у необхідності вакцинації дітей. Що стосується дорослих, то тут доцільно залучати коштів на придбання вакцини підприємств.

-Чи будете особисто вакцинуватися від грипу?
-Так, обов’язково буду.

-Яку частку податків громадянин повинен сплачувати на охорону здоров’я?

-Жодна людина не знає, скільки конкретно з її зарплати спрямовується на охорону здоров’я. Практично всі податкові відрахування йдуть в один бюджетний мішок, а вже потім розподіляються. При медичному страхуванні такого не буде. Кожен громадянин знатиме скільки він сплатив на охорону здоров’я, матиме впевненість у тому, що йому нададуть якісні медичні послуги.

-За кордоном у лікарнях є менеджери, які здійснюють закупки. У нас є такі фахівці?

-У кожній лікарні створено тендерний комітет, до складу якого входять не тільки лікарі, а й бухгалтери, економісти. Тендерні комітети опікуються питаннями закупок. У 4-й лікарні ми проводимо постійний моніторинг вартості ліків в аптеках, вивчаємо потребу закладу в ліках, пропозиції аптек.

-Під час однієї з нарад в облдержадміністрації було порушено питання про доцільність укладення договору з фармацевтами щодо цін на ліки. Наскільки це реально?

-Я був присутнім на тій нараді. Скажу так: такого бути не може. Домовлятися про зниження цін на ліки неможливо. У нас в області була делегація лікарів із Німеччини. Гості були вражені високими цінами в наших аптеках. Проте, коли я поцікавився цінами на аналогічні препарати в Німеччині, то з’ясувалося, що вони у кілька разів дорожчі за наші.

-Чому лікарі мовчать за протитуберкульозний диспансер, який знаходиться в центральній частині міста Полтави?

-Протитуберкульозний диспансер - це наш головний біль. На сьогодні ми намітили його будівництво. Проте це дуже великі кошти, сама область таке будівництво просто не витягне. На сьогодні збудовано господарчий блок. А ввести його в експлуатацію не можемо, бо немає якогось мотора. На наступному тижні ми плануємо провести виїзне засідання депутатської комісії, з'ясувати, коли нарешті здадуть об'єкт. Питання, звісно, важливе. Але доки стаціонар не збудуємо, диспансер залишиться на старому місці.
http://oblrada.pl.ua/index.php?newsid=4327
© 2018 Лікарняна каса Полтавщини.