Благодійна організація
"Лікарняна каса Полтавщини"

Медицина Олександрійщини у вирі реформ

04.02.2013

Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» передбачено, що для підвищення доступності медичної допомоги населенню необхідно провести реформування галузі шляхом чіткого структурного розмежування первинного, вторинного і третинного рівнів медичної допомоги та створення центрів первинної медико-санітарної допомоги, госпітальних округів, високоспеціалізованих центрів; подальшого розвитку інституту сімейної медицини на основі зміцнення ролі первинної медичної допомоги. Для читачів газети «Сільський вісник», головний лікар ЦРЛ Валентина ГАРАГУЛЯ детальніше розкрила питання реформування галузі охорони здоров’я у нас, на Олександрійщині.

   — Ми, медичні працівники, з розумінням сприйняли реформування системи охорони здоров’я, адже основне завдання змін — це поліпшення якості медичних послуг, а саме: створення ефективної системи екстреної медичної допомоги та формування розвиненої системи сімейної медицини. Головною дієвою особою реформ та основним її провідником має стати лікар. Найважливіше завдання – створити медику такі умови професійної діяльності, фахової освіти, заробітної плати, життя і побуту, за яких головним змістом його життя буде благо та інтереси пацієнта. Під час реформ і модернізації медична галузь не повинна втратити жодного працівника. Це нагальна вимога часу, особливо в умовах жорсткого кадрового дефіциту в медичній сфері. Не створивши гідних умов для життя та праці медичного працівника, наближених до сучасних світових стандартів, марно сподіватися на успішне реформування галузі. У районі вже зроблено немало і ще плануються заходи щодо зміцнення матеріально-технічного та кадрового потенціалу закладів охорони здоров’я району та покращення їхнього фінансування. Реформа охорони здоров’я, з метою наближення медичної допомоги до населення, передбачає створення у кожному районі Центрів первинної медико-санітарної допомоги, як окремих самостійних лікувальних закладів, з функцією організації невідкладної медичної допомоги. У зв’язку з цим, адміністрація ЦРЛ сьогодні проводить організаційні заходи та готує необхідні документи для подання їх на розгляд райдержадміністрації та районної ради для прийняття відповідного рішення. Доступність медичних послуг за рахунок розмежування медичної допомоги за її видами та формування оптимальної мережі лікувально-профілактичних підрозділів першої медичної допомоги, наближених до місць проживання населення, дасть змогу ефективніше використовувати наявні ресурси. А це, у свою чергу, створить кращі умови для регулярного проходження медичних профілактичних оглядів громадянами та надання їм своєчасної медичної допомоги при виявленні патологічних станів.

Паростки реформ у сфері охорони здоров`я намітились ще років десять тому і поступово, сходинка за сходинкою, ми підходили до сьогоднішніх нововведень. Зокрема, і у кадровій політиці. Хочу зазначити, що наші терапевти, які працюють на селі, вже давно стали сімейними лікарями, вони надають медичну допомогу і дорослим, і діткам, і вагітним, і при терапевтичних, і хірургічних хворобах. Сама специфіка роботи їх гартувала і підготовляла до статусу сімейних лікарів. І вже станом на 1 січня 2012 року в районі, з 10 лікарів, які працюють у сільських амбулаторіях, і пройшли спеціалізовані курси, 8 — сімейні лікарі. До речі, у минулому році в Олександрівську амбулаторію прийшла працювати молодий спеціаліст, яка після закінчення медичної академії має фах «сімейний лікар». Незабаром ми очікуємо приїзд двох інтернів до сільських лікувальних закладів Бандурівки та Войнівки та лікаря із 20 - річним досвідом роботи до Улянівської амбулаторії. Сьогодні всі сільські лікарі у районі забезпечені житлом за місцем роботи і це одна з головних умов їхньої праці, бо їм доводиться надавати допомогу і вдень, і вночі, і в будні, і у святкові дні. І саме вони повинні знати кожного члена родини, від дідуся-бабусі до найменших її членів, що дасть можливість прогнозувати фактори сімейного ризику та попереджувати хронічні захворювання.
Інший вектор реформ – це створення Центру первинної медико-санітарної допомоги, що дасть змогу відокремити I та II рівні надання медичної допомоги, підвищення ролі первинної ланки в процесі профілактики і лікування хворих. Бо саме медичний працівник ФАПу або сільської амбулаторії безпосередньо контактує із мешканцями сільських населених пунктів, іде до їхніх осель, проводить роз`яснювальну, профілактичну, санітарно-просвітницьку роботу. Сільські жителі тепер, за необхідності, отримуватимуть направлення на стаціонарне лікування безпосередньо від сімейного лікаря, їм не треба буде для цього їхати у поліклініку ЦРЛ, все вирішуватиметься на місці. В Олександрійському районі вже створений такий центр, як структурний підрозділ ЦРЛ, і невдовзі на наступній сесії районної ради він набуде статусу юридичної особи, будуть затверджені програма розвитку, фінансування (з районного бюджету) та посада головного лікаря Центру, претендентом на яку є сьогоднішній заступник головного лікаря ЦРЛ з медичного обслуговування населення Олександр Миколайович ГІРНИК. І ще одним важливим чинником створення незалежної організаційної системи є поліпшення матеріально - технічної бази, що дасть можливість забезпечити надання відповідних діагностичних і лікувальних послуг на первинному рівні.
Відповідно зменшиться і кількість звернень населення до служби екстреної медичної допомоги. Сьогодні реформування відбуваються і в цьому напрямку.
До 1 квітня 2013 року має бути закінчено реорганізацію служби швидкої медичної допомоги у службу екстреної меддопомоги (ЕМД). Її суть у тому, що вся матеріально-технічна база передається у розпорядження обласного центру екстреної медицини і буде створена єдина система викликів на території області. Всі машини служби будуть обладнанні GPS-навігаторами, що дасть можливість у найкоротші терміни прибути на допомогу потерпілим: у місті – 10 хвилин, у сільській місцевості – 20 хвилин. Транспорт нової служби ЕМД виїжджатиме лише на екстрені виклики, а саме: аварійні ситуації, дорожньо-транспортні пригоди, у випадках гострої серцевої недостатності, набряку легенів, тобто у випадках, коли життю людини загрожує небезпека. У всіх інших випадках хворі повинні звертатися до сімейного лікаря, а за необхідності використовуватиметься транспорт, що є при амбулаторіях. Хочу зазначити, що з 13 амбулаторій у нашому районі тільки в Улянівці та Войнівці такого транспорту немає. Але найближчим часом планується їхнє придбання. Ще раз повертаючись до служби екстреної медичної допомоги, маю зазначити, що на теперішній час в Олександрійському районі діє 4 цілодобових пункти ЕМД (ЦРЛ, Приютівка, Нова Прага, Червона Кам’янка). Цієї кількісті достатньо і за нормативами, і за чисельністю населення на територіях.
Не менш важливі напрямки реформування медичної галузі - створення центру ранньої діагностики (у нашому районі він створений ще у 2001 році) та впровадження страхової медицини, прообразом якої є благодійна організація «Районна лікарняна каса». Створена також у 2001 році та діє по сьогодні. Як приклад успішності цього проекту – акумулювання 1 млн. 200 тис. грн. тільки на медикаменти пацієнтам району, членам каси.
Підсумовуючи всі досягнення районної медицини за останні роки, нововведення та реорганізаційні кроки, можна сказати, що Олександрійщина не тільки підготовлена до реформ у галузі охорони здоров`я, а й знаходиться у самому вирі подій.
На мою думку, головними критеріями успішності змін та їхньої доцільності є якість, всебічність та доступність медичної допомоги. Водночас, реформування медичної галузі має відбуватися дуже обережно, адже, на відміну від інших сфер соціальної підтримки, які спрямовані на окремі категорії населення, медицина стосується кожної людини протягом всього її життя.


Спілкувалася
Наталія НАДИРЛІ.

© 2018 Лікарняна каса Полтавщини.