Реалізація пілотного проекту щодо державного регулювання цін на ліки для хворих на гіпертонію — такою була тема розмови заступника міністра охорони здоров’я Романа Богачева та провідних спеціалістів МОЗ України з представниками регіональних засобів масової інформації в медіа-клубі «На власний погляд» Українського журналістського фонду. У сфері дій проекту — одна з найбільш гострих проблем зі здоров’ям українців — гіпертонічна хвороба. За статистикою, із 12-ти мільйонів зареєстрованих гіпертоніків систематичне лікування отримують лише 14 відсотків, періодично приймають лікарські препарати 35 відсотків. Усі інші звертаються до них тільки для того, щоб угамувати біль.


— Ми не обмежуємо проект лише частковим відшкодуванням вартості ліків, — підкреслив заступник міністра охорони здоров’я Роман Богачев. — Проведено велику роботу як із відпрацюванням протоколів лікування, так і з лікарями, аптечними працівниками, і, звичайно ж, із виробниками й постачальниками лікарських засобів. Ви знаєте, що Прем’єр-міністр Микола Азаров підписав меморандум з вітчизняними виробниками ліків про зниження вартості препаратів на 20 відсотків. Аналогічний меморандум із нашими виробниками ліків від гіпертонічних хвороб підписала віце-прем’єр-міністр Раїса Богатирьова. 1 червня на офіційному веб-сайті МОЗ України оприлюднено реєстр граничного рівня оптово-відпускних та референтних цін. 3 вересня опубліковано інший перелік, де граничні оптово-відпускні ціни ще більше знижені. На засіданні Кабміну прийнято постанову, згідно з якою затверджено порядок часткового відшкодування вартості лікарських засобів хворим на гіпертонію. Міністерство фінансів винесло відповідний законопроект на розгляд парламенту. Таким чином, уже 1 жовтня може бути запущений механізм часткового відшкодування вартості ліків від гіпертонії.
— Лікар призначив дуже дорогий препарат від гіпертонії. Ми пішли до аптеки, а там сказали: знижок на нього немає, — окреслили конкретну ситуацію журналісти.
Василь Нетяженко — головний терапевт МОЗ України, професор:
— У моїй практиці не було пацієнта, якому б я не допоміг у плановому зниженні артеріального тиску, використовуючи
7 препаратів, на які поширюється пілотний проект (це — «Еналаприл», «Лізиноприл», «Бісопролол», «Метопролол», «Небіволол», «Амлодипін» та «Ніфедипін»). Лікування починаю з малої дози, потім її збільшую, комбіную препарати. Як не дивно, мені іноді важко переконати лікарів, котрі звикли виписувати оті дорогі препарати. У розроблених нами протоколах лікування написано: ці препарати використовуються тільки тоді, коли основні лікувальні засоби цієї групи пацієнту не допомагають або ж дають побічні ефекти.
— Побутує думка, що оті дорогі імпортні препарати саме й цінні тим, що дають менше побічних ефектів.
Василь Нетяженко:
— Пілотний проект якраз і покликаний зламати наше уявлення про те, що зарубіжні ліки — якісніші. Сьогодні Держлікслужба України виявляє лише 0,1 відсотка неякісних ліків. Тобто ваше запитання є свідченням необізнаності наших людей. За статистикою, майже 6 мільйонів осіб, які мають гіпертонічну хворобу, лікуються недорогими вітчизняними препаратами. Це майже половина всіх хворих. Давайте спершу забезпечимо системний, комплексний підхід до лікування, заохотимо хворого звертатися до лікаря. А якщо це не допоможе, тоді матимемо всі підстави заявляти: вітчизняні ліки неефективні. Зараз так говорити — означає підривати авторитет українського виробника. Стандарти, що мають забезпечити якість ліків, у нас ті ж самі, що й за кордоном. А от ефективність лікування залежить як від лікарів, так і від того, щоб ми не забували перед сном покласти під язик пігулку.
Михайло Нестерчук — директор Державного експертного цеху МОЗ України:
— По-перше, лікарі виписуватимуть рецепти на препарати за міжнародною непатентованою назвою, не вказуючи, який саме лікарський засіб хворий має купити в аптеці. А щодо побічних ефектів, то в нас є чудова система їх відслідковування. Так от, досі не було жодного повідомлення про непередбачувані реакції при прийомі тих препаратів, на які поширюється пілотний проект. І, повірте, ціни на закордонні ліки захмарні ще й тому, що великі суми витрачаються на рекламу, тобто на те, щоб довести людям, нібито ці лікувальні засоби кращі.
Роман Богачев:
— Ми очікуємо від вас, журналістів, моніторингу ситуації. Якщо хтось десь недопрацьовує, пишіть, телефонуйте. Ми відкрили, до речі, «гарячу» лінію. Бо розуміємо, що можуть бути помилки, непорозуміння. Попри все, це дуже цікавий експеримент. Ми відновлюємо те, що останнім часом втрачено. Головне ж — люди самі хочуть змінити свій статус із хворих, які лікуються за допомогою телереклами, на пацієнтів, яким небайдуже, чим і як їх лікують.
Василь Нетяженко:
— Багато людей не знають про те, що в них підвищений артеріальний тиск, бо востаннє міряли його рік-два тому. 40 відсотків хворих на гіпертонію починають лікуватися. Через місяць їм стає краще й вони кидають лікування. Чому? Бо їм ніхто не пояснив, що це лікування має бути пожиттєвим.
— Дехто з лікарів радить: якщо лікуватися, то краще все ж оригінальними препаратами, а не генериками.
Михайло Нестерчук:
— Що таке генерик? От, скажімо, компанія винайшла оригінальний препарат, а коли закінчується термін патентного захисту, інші виробники мають право виробляти такий же лікарський засіб — тільки під іншою назвою. Генерик, який виходить на ринок, доводить на клінічних випробуваннях, що він такий же ефективний та безпечний, як і оригінальний препарат. Тому твердження про те, що генерики менш ефективні й мають якісь негативні побічні дії — це байка. Існує багато генеричних держав, серед них — і Україна. Більше того, державна політика, скажімо, Німеччини, Італії спрямована на те, щоб підвищити відсоток застосування саме генеричних лікарських засобів. Бо оригінальний препарат завжди буде високовартісним, оскільки компанія вклала дуже великі кошти, аби його винайти.
Василь Нетяженко:
— От у мене в руках вітчизняний препарат. Це — бета-блокатор, він зменшує частоту серцевих скорочень. Перш ніж його придбати, я почав порівнювати в аптеці. Скажімо, німецький препарат коштує 80 гри-
вень. Хоч я й професор і нібито багато грошей заробляю, вирішив: куплю вітчизняний «Еналаприл», який коштує 15 гривень. Окрім усього, 10 років тому я проводив дослідження, наскільки цей препарат ефективний, і чітко знаю, що от у вас був пульс 100 ударів на хвилину, а через півгодини після прийому таблетки став 60. Свого часу в Америці цей препарат був оригінальним, а сьогодні прагматичні американці закуповують його в Словенії. А тепер — щодо ментальності українців. Ми провели дослідження, чому наші гіпертоніки не лікуються.
60 відсотків хворих на запитання, чому вони не приймають ліки після місячного лікування, кажуть: забули. 50 відсотків — пояснюють: зайшли до аптеки, а в ній якраз цього препарату не було. 28 відсотків — бояться побічних ефектів. 10 відсотків — не вірять, що ці ліки їм допоможуть, і, нарешті, ще 10-ти відсоткам — не подобається смак і запах. Як нам цих пацієнтів змусити лікуватися?
— А правду кажуть, що гіпертонікам допомагають 50 грамів коньяку?
Василь Нетяженко:
— Найцікавіше, що в закордонних протоколах з лікування артеріальної гіпертензії зазначено: для того щоб гіпертонія, яка у вас є, не мала якогось негативного впливу, ви навіть можете на фоні лікування вжити 2 унції спирту на добу. Хворому на гіпертонію не зашкодить і літр пива, 350—400 мілілітрів сухого вина. Я, коли прочитав ці закордонні інструкції, подумав: якщо для наших людей написати таке, будуть проблеми. А якщо говорити серйозно, то для жінок, у яких підвищений тиск, ці дози мають бути вдвічі меншими.
— Які ваші очікування результатів пілотного проекту?
Роман Богачев:
— У нашій державі колосальна проблема — щорічно реєструють 105—110 тисяч нових хворих з інсультами. Головна причина — люди не знають, що живуть з підвищеним тиском, у результаті в них розриваються судини. Або в судинах починають рости атеросклеротичні бляшки й перекривають кровоплин. Окрім цієї категорії пацієнтів, 50 тисяч — це хворі з інфарктом міокарда. Тобто щороку маємо 160 тисяч хворих, у яких важка серцева подія. Трагедія, правда ж? Коли вона трапляється, починають виясняти, яка ж причина. Виявляється, пацієнт був зовні нібито здоровим і лікаря відвідував невідомо коли. Таким чином, якщо ми змусимо гіпертоніків лікуватися, кількість інсультів знизиться, скажімо, на 50—70 тисяч. Уявляєте, скількох людей ми врятуємо завдяки цьому проекту!
— Окрім гіпертоніків, є, як відомо, ще й гіпотоніки. Що таким загрожує й чи потрібна їм якась програма?
Василь Нетяженко:
— Гіпертонія — це есенціальна хвороба. Тиск підвищується, й до цього часу ні-хто у світі не знає чому. Якщо ж у людини гіпотонія, потрібно шукати причину. Такою причиною може бути, наприклад, захворювання щитовидної залози або й просто жіноча фізіологія (у чоловіків, як правило, не буває зниженого тиску). Що порекомендувати жінкам, у яких гіпотонія? Здоровий спосіб життя, нормальне харчування, увага з боку чоловіків, більше бувати на свіжому повітрі, не нервувати, не «смажитися» під сонцем, не вживати біологічно активних домішок, які можуть призвести до зміни фізіології.
— Який механізм відшкодування вартості препаратів, на які поширюється пілотний проект?
Михайло Нестерчук:
— Людина має в аптеці пред’явити рецепт від лікаря й доплатити різницю між вартістю ліків і вартістю відшкодування. Аптека ж отримає кошти, що недоотримала від пацієнта, з держбюджету.
Фото В’ячеслава ВОДОРЄЗА

26.09.2012
Ганна ЯРОШЕНКО,

http://vechirka.pl.ua