Благодійна організація
"Лікарняна каса Полтавщини"

За рік у столиці знизилася кількість госпіталізацій

Грамотний підхід

Анонсоване владою бажання здійснити реформу охорони здоров’я перетворилось у столиці на реальну справу. І хоча Київ переживає нелегкі часи, місто наразі є прикладом у впровадженні якісних змін у медицині.

Саме тут першими самотужки взялися за реформування медичної сфери. Тож не дивно, що столична влада подала заявку й на включення міста до пілотного державного проекту. Наміри серйозні, якщо врахувати, що система управління охороною здоров’я практично не змінювалась десятиліттями.

Загалом, протягом трьох років планується реорганізувати комунальні бюджетні установи в неприбуткові підприємства, розподілити види надання медичних послуг за рівнем складності на первинну – амбулаторно-поліклінічну, вторинну та третинну.

– Хоча 2011 рік був не найкращим з погляду фінансового забезпечення міста, зокрема й галузі охорони здоров’я, однак  він був одним із найвдаліших щодо ухвалення правильних управлінських рішень. Чи покращилася значно ситуація у столичній медицині минулого року, оцінити доволі складно, але певні зрушення таки маємо, – зауважує голова постійної комісії Київради з питань гуманітар ної політики Алла Шлапак. –

Наприклад, відкриття чималої кількості амбулаторій сімейної медицини та їхнє матеріально-технічне оснащення, початок утілення програми з підготовки лікарів для цих закладів. Слід зазначити, що в частині виконання роботи з підготовки молодих медичних кадрів були вдало проведені конкурси з добору студентів у співпраці з Національним медичним університетом. Також спільно з Головним управлінням охорони здоров’я м. Києва вчасно та юридично грамотно вдалося ухвалити рішення, котрі, хоч і були значними за обсягом та потребували грунтовного опрацювання, але були вкрай необхідними для реалізації закону про впровадження пілотного проекту з реформування медичної галузі.

Не можна оминути увагою й той факт, що, маючи статус пілотного регіону, Київ отримує додаткове фінансування з державного бюджету. Тож у результаті мешканці міста повинні відчути якісні зміни на краще вже найближчим часом.

Первинка у пріоритеті

Головна мета реформування – наблизити медицину до людей. І розпочався цей процес із відкриття амбулаторій сімейної медицини. Протягом минулого року їх було облаштовано 55. Розміщуючи ці заклади, основний акцент робився на тому, аби мешканцям мікрорайонів було близько та зручно звертатися до лікарів. Планується, що мережа таких амбулаторій покриє всю територію міста й кожна родина одержить власного сімейного лікаря.

Ще одне завдання влади – забезпечити всі амбулаторії сімейної медицини якісним обладнанням, щоб лікар загальної практики мав змогу надавати якнайширший перелік послуг і саме на рівні сімейного лікаря розв’язувалося 80% проблем зі здоров’ям киян. Допомога вузькопрофільних фахівців залишиться такою самою доступною, але стане якіснішою завдяки тому, що на цих лікарів зменшиться навантаження через невмотивовані звернення.

За минулий рік влада докладала значних зусиль, аби професія сімейного лікаря стала престижною й була винагороджена гідною заробітною платою та іншими соцгарантіями. Так, уже цього року планується збільшити зарплату лікарів первинної ланки до 30%. Розглядаються й можливості надання їм службового житла. Для цього в місті зводитимуть нові будинки виключно для медпрацівників, а також реконструюють гуртожитки.

Результати реформ уже відчули мешканці Дарницького та Дніпровського районів, де понад десять місяців поспіль діє пілотний проект із впровадження практики сімейної медицини. За словами начальника Управління охорони здоров’я Дарницької РДА Лесі Грицишин, за цей час знизилася кількість госпіталізацій до лікувальних закладів:

– При новостворених амбулаторіях організовано ліжка денного стаціонару. Пацієнти одержують консультацію та відповідні призначення в сімейного лікаря чи у вузького спеціаліста в базовій поліклініці, а далі в амбулаторії проходять планове лікування. Показник зниження госпіталізації поки що становить сім відсотків, але за цією цифрою – сотні хворих, які отримали медичну допомогу на високому рівні та в зручних умовах. Істотно зменшилась і кількість викликів невідкладної медичної допомоги, і лікарів додому викликають рідше. Усе це завдяки близькому розташуван-ню амбулаторій до місця проживання людей. Окрім того, у таких закладах первинки практично немає черг, що дозволяє швидко та якісно одержати допомогу. Як засвідчило анкетування, проведене в Дарницькому районі, кількість людей, задоволених роботою первинної меддопомоги, протягом минулого року збільшилась.

Отже, виконана реорганізація дає змогу не лише надавати якісну медичну допомогу, здійснювати профілактику хвороб, працювати над раннім виявленням тяжких патологій, а й сприяє заощадженню коштів, що витрачаються на надання вартісної вторинної допомоги.

Каси в маси

Ще однією новаторською ініціативою столичної влади, упровадженою в місті минулого року, є створення благодійної організації «Муніципальна лікарняна каса міста Києва».

– Звісно, плани в нас були більш амбітними: упродовж року сподівалися залучити до організації приблизно п’ятдесят тисяч членів. На практиці ця цифра виявилася скромнішою – понад шістнадцять тисяч осіб, але розвиток ЛК триває, – каже виконавчий директор організації Володимир Долот. – За цей час ми здобули вагомий досвід роботи, пролікували близько 400 пацієнтів. І далі укладаємо договори – як з окремими громадянами, так і з трудовими колективами. У необхідній кількості забезпечуємо ліками тих, хто цього потребує, контролюємо лікувальний процес членів МЛК загалом.

Організація діє на засадах солідарної системи, тобто люди, які не хворіють, однаково сплачують членські внески. Гроші використовуються для тих, хто потребує допомоги. Середня вартість лікування становить 1300 гривень. Максимальна сума, яка була витрачена на одного хворого, наразі сягає 6500 гривень. Загалом, якщо підрахувати видатки на членство в МЛК, людина, яка в січні вступила до благодійної організації, протягом року сплатила лише 310 гривень. Отже, якщо порівняти витрати окремого члена БО з можливими видатками на його лікування, то вигода є очевидною. Кратність лікування необмежена. Якщо людина занедужає кілька разів протягом року, допомога надається стільки разів, скільки в ній виникає потреба.

Люди вже відчули переваги членства в МЛК. Ті, хто пролікувався з допомогою лікарняної каси, агітують і приводять до організації своїх знайомих, сусідів, родичів.

Профілактика та просвіта

Минулого року Олександрівська лікарня започаткувала проведення надзвичайно корисних акцій – Днів здоров’я. Ініціативу успішно підхопили практично всі лікарняні заклади столиці. У вихідні дні медики приймали пацієнтів на базі клінічних лікарень міста. До участі в таких заходах залучали найкращих лікарів, співробітників кафедр з різних напрямків. Медогляди й обстеження були безкоштовними, проходили без жодних обмежень. Кожен відвідувач мав змогу отримати повний спектр медичних послуг у закладі, де тривав такий захід, а також клінічні висновки та рекомендації лікарів. Тих, хто потребував екстреної допомоги, госпіталізували. За словами головного лікаря Олександрівської лікарні Романа Василишина, такі акції якнайкраще сприяють вчасному виявленню хвороб та повертають довіру до лікарів.

Неабияке значення має й робота медиків з молоддю. Відтак у місті протягом року відкривали «Клініки, дружні до молоді».Основне їх завдання – збереження фізіологічного та психологічного здоров’я підлітків і молоді віком від 14 до 24 років.

До послуг молодих людей безоплатна кваліфікована консультація гінеколога, дерматовенеролога, уролога та психолога. Клініки працюють за принципами безвідмовності, конфіденційності, анонімності (клієнту необов’язково мати із собою документ, що засвідчує його особу), неупередженого ставлення до пацієнта, добровільності відвідування та доступності.

А ще в місті було відкрито кілька шкіл соціальної адаптації людей з цукровим діабетом, які мають поліпшити якість життя цих хворих. Наразі у столиці працює одинадцять таких закладів. Започатковано роботу й спеціалізованих кабінетів «Стоп інсульт».

Що рік 2012 й нам готує

Багато зроблено, але все ще залишається чимало нерозв’язаних питань, які стоять сьогодні на порядку денному. Вони стосуються подальшого впровадження реформи медико-санітарної допомоги не лише у двох пілотних районах – Дарницькому та Дніпровському, а й поширення цієї нової практики на інші райони столиці. Також необхідна фінансова підтримка медпрацівників, забезпечення матеріально-технічної бази медичних установ, належного рівня охорони праці медиків та низки інших важливих дотичних питань. І всі ці завдання будуть актуальними найближчими роками, і саме їхнє успішне виконання залишатиметься одним із основних пріоритетів у роботі міської влади.

– Кажучи про перспективи на цей рік, не можу не зазначити, що є ще чимало актуальних питань, з розв’язанням яких не можна зволікати, але й самотужки Київ їх не подолає. Зокрема, йдеться про підготовку медичних об’єктів до Євро-2012 – на превеликий жаль, тут ситуація досить загрозлива, – акцентує увагу на проблемах, які доведеться вирішувати цьогоріч, Алла Шлапак.

– Оскільки часу до чемпіонату залишилося обмаль, вірю, що таки вдасться об’єднати зусилля для того, аби кияни та гості міста могли почуватися безпечно. Я також дуже сподіваюся на підтримку держави, і не декларативну, а реальну. Адже належний стан готовності цих об’єктів, які повинні надати в разі необхідності якісну меддопомогу сотням тисяч людей, свідчитиме про рівень виконання функцій самої держави. Столиця об’єктивно не в змозі взятии на себе все це навантаження, і воно має бути відображене в підходах уряду та конкретних постановах КМУ.

Автор: Антоніна Лівандовська

http://eveningkiev.com

© 2018 Лікарняна каса Полтавщини.