Благодійна організація
"Лікарняна каса Полтавщини"

"Держава створює тепличні умови для корупції в системі медицини"

19.08.2009 № 117

Леонід КУРОЄДОВ
Голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров 'я та соціального захисту населення


Усі роки незалежності нашої держави ми говоримо про реформування охорони здоров'я. Але практично кожен, хто приходив за цей час керувати галуззю, насправді не бачив перспектив розвитку системи, а, швидше, відбував на - посаді обов'язок перед тими політичними силами, які його до цієї посади привели. і Саме тому, коли один із чергових міністрів охорони здоров'я починав створювати "дорожню карту" медицини, його наступник цієї "дорожньої карти" вже не знаходив...
Я працював тільки при одному міністрові, який добре розумів, як має розвиватися медицина, - це Юрій Спіженко. Він свого часу запропонував господарський механізм організації роботи лікарів. Спочатку така ідея була сприйнята дуже обережно, з великими побоюваннями, а коли розібралися в усіх нюансах - зрозуміли, що нарешті закінчилися зрівнялівка і формалізм в оцінці роботи медиків. Фактично це був перший крок до запровадження страхової медицини. Адже нова система оцінки роботи лікарів працювала дуже чітко - можна було легко контролювати навантаження лікарів, доплачувати за додатковий обсяг роботи, - все було видно, як на долоні...


Нині ж, не помінявши підходи до організації роботи лікарів і лікарняних установ, очільники медичної галузі декларують своє бажання перейти до медичного страхування. Але за такими заявами я абсолютно не бачу глибокого аналізу реальної ситуації стану справ у медицині. Більше того, я переконаний: якщо негайно прийняти закон про медичне страхування, то це стане не бажаним порятунком галузі, а, швидше, катастрофою. І причина цього банальна - система охорони і здоров'я -просто не готова до такої реформи.
Давайте подивимося на очевидні факти, які визначають сучасний рівень охорони здоров'я: фінансування галузі. Я особисто з повагою ставлюся до всіх професій. Але чому нині лікар за рівнем оплати знаходиться на найнижчому шаблі? Чим керувалися, про що думали державні мужі, призначаючи лікарю заробітну плату в тисячу гривень?! Мабуть, для них це не оцінка вартості роботи лікаря, а ціна нашого з вами здоров'я. Тобто сама держава створює тепличні умови для корупції в системі медицини.
Або інша ідея - широке запровадження Сімейної медицини. Я так розумію: якщо сімейного лікаря навчають за багатьма спеціальностями, то він може приймати пацієнтів замість інших спеціалістів. Тобто спектр його послуг значно розширився. А зарплата? Вона залишилася без змін!..
На мою думку, потрібен такий механізм: прийняв більше пацієнтів - отримав гроші, вилікував складні захворювання -отримав гроші. Це в усьому світі так робиться. А ми досі, як казку, перечитуємо закон про безоплатну медицину і намагаємося безоплатною зробити роботу лікаря.
Вважаю, що початком створення нових відносин між лікарями і пацієнтами повинно стати широке запровадження роботи лікарняних кас. Наприклад, нині "Лікарняна каса Полтавщини" має п'ятирічний досвід роботи і 30 тисяч членів. Звісно, щоб отримати справжній ефект, необхідно збільшити хоча б на порядок кількість членів лікарняної каси. Так, як у Житомирі, де їх нараховується 200 тисяч. Для них уже давно не існує проблем із оплатою лікування, адже все покривають видатки лікарняної каси.
Але навіть і за таких умов «Лікарняна каса Полтавщини» працює без кризи. Думаю, що сьогодні потрібно відштовхуватися від досвіду такої роботи і, піднімаючись вгору, будувати медичне страхування в Україні.
Вже зараз дехто на очікуваний закон про медичне страхування дивиться як на можливість заробити на ньому грубі гроші. Адже в системі будуть обертатися значні фінансові потоки, які прості люди ніколи не зможуть проконтролювати. А в лікарняній касі кожен її член у будь-який момент може побачити, скільки він здав коштів і скільки ліків отримав - тут махінацій із грошима просто не може бути.
Чи проводимо роз'яснення переваг лікарняної каси? Безперечно. Лише інформаційних листівок було надруковано і розповсюджено по області через систему Укрпошти понад 600 тисяч. Без сумніву, результативність пояснень прямо залежить від керівників на місцях. Для прикладу: як тільки у Семенівці керівники району підтримали ідею створення лікарняної каси, люди почали активно реєструватися, і нині у цьому районі - один із найбільших наших осередків. Чи вигідно це населенню? Без сумніву: в минулому році Семенівському району "Лікарняна каса Полтавщини" надала допомогу на рівні 104,5% від бюджетного фінансування, в Котелевському районі така допомога склала 103% від бюджету. Порівняємо цифри: якщо стандартне бюджетне фінансування на одного хворого на медикаменти на день складає 7-8 грн, то в лікарняній касі - 20 грн.
Я вивчав досвід організації системи охорони здоров'я в різних країнах. І, як на мене, найкраще нині вона працює у Німеччині - відкрито, чесно і публічно. До речі, там за базовий принцип роботи якраз і взято систему лікарняних кас.
Очевидно, що давно настав час змінити систему охорони здоров'я в Україні, бо населення потребує доступного і якісного медичного обслуговування, а лікарі -адекватного ставлення до них з боку держави.

Газета "Зоря Полтавщини" №117 від 19 серпня 2009 року

 

© 2018 Лікарняна каса Полтавщини.