Благодійна організація
"Лікарняна каса Полтавщини"

Вінницька область . Лікарняна каса: панацея чи «піраміда»

Поки країна вже більше ніж вісім років дружно чекає обіцяного ухвалення закону про обов’язкове медичне страхування, у деяких містах починають з’являтися лікарняні каси. Ставши її членом, людина сплачує певні внески і може розраховувати на подальше безкоштовне лікування.

Думки фахівців із приводу результативності такої практики розходяться. Хтось вважає їх панацею, а хтось – черговою аферою. Мовляв, простежити, як та куди реально розподіляються здані людьми кошти, фактично неможливо, особливо на фоні відсутності відповідного законодавства.

 

У Вінниці таких кас поки що немає. Міське управління охорони здоров’я ще роздумує з приводу доцільності їх створення, адже це потребує чималих коштів. Але конкурс на посаду директора лікарняної каси вже оголосили.

- Я планую радитися з міським головою стосовно того, чи варто впроваджувати лікарняні каси у Вінниці, але вже доопрацьований і готовий до ухвалення закон про медичне страхування у Верховній Раді, - відзначає начальник управління охорони здоров’я Тамара Васильчук.

І хоча позитивні приклади роботи лікарняних кас Україна вже бачила, Вінниця з ухваленням відповідного рішення не квапиться, мотивуючи це невизначеністю з приводу того, чи буде ухвалений закон про обов’язкове медичне страхування. Тим часом, поки відповідного документа немає, вінничани продовжують лікуватися безкоштовно, часто не забуваючи віддячити лікарю коробкою цукерок, грошовою винагородою чи ще якось. А, наприклад, у Горлівці та Маріуполі про це починають забувати: там каси справді вважають панацеєю та виходом із кола хабарів і різних офіційних та не дуже «благодійних» внесків. А до таких кас вступають цілими підприємствами. Як повідомляє тамтешнє видання “Акцент України”, до лікарняної каси Маріуполя входять колективи більше ніж 40 підприємств та організацій, а також, незалежно від місця роботи, окремо вступають інші жителі міста. Її члени сплачують щомісячні внески в сумі від п’яти до 15 гривень. Залежно від сплаченої суми відрізняється і якість та набір послуг, на які може розраховувати хворий.

Але, можливо, зволікання Вінниці виправдані. Працівники страхових компаній, які не бажають говорити для друку, запевняють, що страхова каса може бути пірамідою чи мильною кулею, яка може досить швидко лопнути. Мовляв, коли немає відповідного законодавства, простежити, на що і кому підуть гроші, які вносять люди, неможливо. За словами страховиків, немає гарантії і того, що через деякий час каса просто не припинить свою роботу і не зникне разом із грошима...

- Чесно кажучи, я мало вірю в результативність роботи таких кас, - підтримує цю думку регіональний директор Вінницького представництва фінансово-консультаційної компанії “101 школа успіху” Юлія Вотчер. - По-перше, немає відповідного законодавчого підкріплення. По-друге, завжди є людський фактор. А простежити, куди реально підуть кошти, які люди сплачують до них, доволі важко, фактично неможливо.

Тим часом ідею медичних кас підтримує Міністерство охорони здоров’я.

- Ми пропонуємо допустити до участі в системі «лікарняні каси - громадські організації», які створюються для забезпечення додаткової медичної допомоги та фінансуються за рахунок членських внесків, - каже заступник міністра охорони здоров’я Ігор Яковенко. – Цьому, до речі, не дуже раді страховики. Але така практика в Україні вже існує не перший рік. Житомир, Одеса, Харків, Маріуполь – далеко не всі міста, де лікарняні каси працюють із успіхом. Тому їх неможливо відфутболити.

Довідка1

В Україні більше ніж сто страхових компаній мають ліцензію на медичне страхування.

За підрахунками Міністерства охорони здоров’я, на потреби обов’язкового медичного страхування у країні щорічно буде потрібно близько 30 мільярдів гривень.

Оскільки в країні відсутні страхові компанії, які спеціалізуються виключно на медичному страхуванні, Міністерства охорони здоров’я пропонує створити їх.

2008-07-22

http://te.20minut.ua/news/127132

© 2018 Лікарняна каса Полтавщини.