Київ – 30 січня 2018 року набрав чинності закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», що дозволило запустити медичну реформу. Відтак, як зазначають у Міністерстві охорони здоров’я, цього року запрацює Національна служба здоров’я України – «страховик», який укладатиме договори із закладами охорони здоров’я та закуповуватиме у них послуги з медичного обслуговування населення; пересічні українці, тим часом, починають вибирати «свого» лікаря (сімейного лікаря), який лікуватиме їх, відповідно до укладеної угоди.
Розмови про медичну реформу в Україні не вщухають вже кілька років. Прийняття Верховною Радою України у жовтні нинішнього року кількох законодавчих актів, які фактично започаткують реформаторські зміни у системі охорони здоров’я України, не зняли гостроту обговорення важливої для більшості українців теми. Обговорення та дискусії отримали дещо конкретніший вигляд, оскільки певні обриси майбутнього реформування стали зрозумілішими хоча б для фахівців. Аби з’ясувати певні питання майбутнього реформування закладів системи охорони здоров‘я, ми звернулися до виконавчого директора Благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області»Володимира Мишківського.
Адже членами цієї організації наразі є майже 211 тисяч мешканців Житомирщини, що сягає майже 17% населення нашої області. Тим паче, що питання про те, як діятиме «Лікарняна каса Житомирської області» в умовах реформи медичної галузі України, цікавить куди більшу кількість людей, які уважно стежать за перебігом реформаторських кроків Міністерства охорони здоров’я України.
Європейські країни давно працюють за принципом страхової медицини. Щомісяця із зарплати автоматично йде відрахування на цю галузь. На відміну від нас, європейці хворіти не бояться, а про корупцію і чути не хочуть.
Поки в Міністерстві охорони здоров’я малюють досить амбітні плани щодо того, як втілювати медичну реформу в життя, тернополяни прогнозують свої варіанти розвитку реформаторського сценарію. Частина людей прагне змін, інша оцінює ситуацію скептично, мовляв до Європи – як до Києва рачки.
30 січня, набув чинності Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» № 2168-VIII від 19.10.2017. А це значить, що офіційно стартувала медична реформа.
Про це повідомили у прес-службі МОЗ.
Підготовчий етап впровадження медичної реформи триває ще з минулого року. Тепер є законні підстави прийняти низку рішень, щоб вчасно реалізувати заявлений раніше план реформування первинної ланки охорони здоров’я.
Однією з перших реформ Естонії в далекому 1992 році була реформа медицини. Міністерство охорони здоров’я було ліквідовано, замість нього створено Лікарняну касу – самоврядну організацію, куди перераховуються медичні податки і яка визначає перелік захворювань і операцій, що оплачуються з бюджету.
Працівники БО "Лікарняна каса Полтавщини"
Розмови про медичну реформу в Україні не вщухають вже кілька років. Прийняття Верховною Радою України у жовтні нинішнього року кількох законодавчих актів, які фактично започаткують реформаторські зміни у системі охорони здоров’я України, не зняли гостроту обговорення важливої для більшості українців теми. Обговорення та дискусії отримали дещо конкретніший вигляд, оскільки певні обриси майбутнього реформування стали зрозумілішими хоча б для фахівців. Аби з’ясувати певні питання майбутнього реформування закладів системи охорони здоров‘я, ми звернулися до виконавчого директора Благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» Володимира Мишківського.
Європейські країни давно працюють за принципом страхової медицини. Щомісяця із зарплати автоматично йде відрахування на цю галузь. На відміну від нас, європейці хворіти не бояться, а про корупцію і чути не хочуть.
31.01.2018
18.01.2018